Згромадження Отців Маріянів Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії (Конгрегація Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії, лат. Congregatio Clericorum Marianorum sub titulo Immaculatae Conceptionis Beatissimae Virginia Mariae, MIC) є в лоні Церкви братерською спільнотою духовних і світських осіб, які — з’єднані взаємною любов’ю і апостольською місією — поширюють славу Божу і прагнуть до євангельської досконалості. Співбрати, добровільно відповідаючи на поклик Божої любові, приймають обов’язок спільного життя і свідчення досконалої любові, щоби, віддавшись Христу, приносити рясний плід благодаті святого Хрещення.
Особлива місія Згромадження — це з любові до Бога і ближнього, під проводом та опікою Непорочно Зачатої Пресвятої Діви Марії, з Церквою, в Церкві й через Церкву посилено дбати про те, щоб усі, хто ще відбуває своє земне паломництво, як і ті, хто після цього життя пізнає очищення, досягли разом з усіма святими повної зрілості й вічного щастя в Христі.
До власної євангельської досконалості, а також до освячення інших прямують співбрати, мужньо й вірно ступаючи слідами Господа нашого Ісуса Христа, Спасителя світу, пильно і поглиблено розмірковуючи над Його Євангелієм, стараються з кожним днем дедалі краще Христа пізнавати, любити і наслідувати, наповнюватися Христовим духом і ним керуватися, з якнайбільшою ревністю і зусиллями поширювати Христове Царство і всюди вносити Христа. Отож, нехай Христос буде вождем і взірцем як для всього Згромадження, так і його окремих членів.
У слідуванні за Христом дорогу нам вказує і допомагає головна наша Покровителька, Непорочна Діва Марія. Таємниця (містерія) Її Непорочного Зачаття від самого початку Згромадження є особливим знаком, міццю і радістю Маріанського покликання. Через цю містерію Марія спонукає співбратів до віри в нескінченну плідність справи відкуплення, до уникнення будь-якого, навіть найменшого гріха, до гарячої любові, чистоти серця, до наповнення всього життя Божою благодаттю і любов`ю до будування Церкви в єдності так, «щоб була свята й непорочна» (Еф 5,27).
Перші сліди присутності маріянів в Україні датуються XVIII століттям. На жаль, внаслідок політики держав, що здійснювали поділ, ворожої до Церкви (1795) та подальшого розпуску релігійних орденів (1832), усі установи в цих районах були закриті, а маріянів вигнано. Повернення маріянів до України відбулося під час переслідувань католицької церкви радянською владою. Особливу роль тут відіграли священики, які приїхали з Латвії: о. Бернард Міцкевич (1970) та о. Владислав Ванаґс (1977). Обох переслідували та ув’язнювали у трудових таборах. У 1980‑х роках таємно від влади до конгрегації увійшли дев’ять кандидатів.
Після відновлення релігійної свободи (1990 р.) в Україні були створені офіційні місіонерські маріанські осередки, які існують і донині: Чернівці, Городок, Могилів-Подільський, Харків, Хмельницький, Севастополь (Крим). З кожного форпосту маріяни подорожують до сусідніх міст, де все ще не вистачає священників.
В Україні переважає парафіяльне служіння, але маріяни також керують Будинком Милосердя для людей похилого віку та бездомних у Городку, видавництвом «Слово між нами» у Харкові, яке видає однойменний журнал та літературу українською мовою; душпастирська опіка для залежних у Могилеві, душпастирська опіка для сімей у Кам’янець-Подільській дієцезії та душпастирська опіка для польської діаспори в Городку. Особливим викликом є робота в новоствореній парафії в Харкові, у житловому масиві Олексіївці на північному заході міста, де проживає майже 250 000 осіб, зокрема приблизно 30 тисяч студентів. Робота в місті Севастополі в Криму з населенням 400 000 мешканців також вимагає зусиль. В приміщенні в багатоквартирному будинку маріяни керують єдиною католицькою парафією в цьому місті. У травні 2018 року за рішенням місцевої влади храм повернули католицькій громаді. Храм має запрацювати після проведення ремонтних робіт.